Сульфат амонію крист. 21%-N, 24%-S

  • 0

Сульфат амонію крист. 21%-N, 24%-S

6 250.00 грн. /т. + доставка

Сульфат амонію
ГОСТ 9097-82
Сульфат амонію містить 21% азоту і 24% сірки.
Застосування сульфату амонію:
У сільському господарстві — як мінеральне добриво.
При виробництві:
— Мінеральних добрив
— Гербіцидів
— Кормів для тварин
— Вичинки шкір
— Будівельної ізоляції.

Артикул: 482BA10KA0003 Категория:

Описание

Сульфат амонію

ГОСТ 9097-82 Сульфат амонію містить 21% азоту і 24% сірки. Це хімічно нейтральна кристалічна сіль білого кольору, добре розчинна у воді. Гігроскопічність її слабка, тому при тривалому зберіганні сульфат амонію не злежується та зберігає сипучість.

Крім кристалічного виробляється і гранульований сульфат амонію.
Застосування сульфату амонію:
У сільському господарстві — як мінеральне добриво.
При виробництві:
— Мінеральних добрив
— Гербіцидів
— Кормів для тварин
— Вичинки шкір
— Будівельної ізоляції.

Сульфат амонію синтетичний (сірчанокислий амоній) — хімічна формула (NH4) 2SO4 — азотно-сірчане мінеральне добриво.
Значення азоту в життєдіяльності рослин важко переоцінити — він займає перше місце серед мінеральних з’єднань, тому зупинимося на значенні сірки в житті рослин. Сірка — є найважливішим елементом живлення сільськогосподарських культур, як і азот, вона входить до складу білків і амінокислот. За фізіологічною дією в живленні рослин сірку слід поставити на третє місце після азоту і фосфору.
Значна частина сірки в рослинах знаходиться у вигляді солей сірчаної кислоти, тому сульфат амонію є прекрасним джерелом сірчаного живлення. Амоній, що входить в сульфат амонію, добре доступний рослинам, мало рухомий і не вимивається з грунтів, що забезпечує можливість широкого його застосування в якості основного добрива, а також і весняного підживлення.
Низький вміст сірки в грунтах може бути істотним чинником, що обмежує ефективність азотних, фосфорних і калійних добрив.
У порівнянні з іншими культурами велику кількість сірки споживає ріпак. Особливо гарні результати забезпечує внесення сульфату амонію під зернові, картоплю і овочі, у т.ч. цукровий буряк.
Слід пам’ятати, що у зернових культур часто виявляються ознаки дефіциту сірки, які у виробничих умовах трактуються як дефіцит азоту.
При застосуванні сульфату амонію одночасно ліквідується недолік азоту і сірки в харчуванні рослин, що значно покращує якість виробленої продукції.
На чорноземах позитивний вплив сульфату амонію на врожайність сільськогосподарських культур в деяких випадках навіть перевершує дію інших форм азотних добрив. Враховуючи ж той факт, що роздрібна ціна сульфату амонію набагато нижче аміачної селітри і тим більше карбаміду, перевага економічної ефективності застосування сульфату амонію, очевидна.
З усіх існуючих форм сірчаних добрив найбільший вміст сірки має амоній сірчанокислий. Тому в перспективі найбільш реальним шляхом заповнення запасів сірки в грунтах є використання сульфату аммонію.

Терміни, дози і способи застосування сульфату амонію

Сульфат амонію є високоефективним азотним добривом, застосування якого забезпечує високу агрономічну і економічну ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур.
Сульфат амонію рекомендується в першу чергу для культур:
вимогливих до сірки (ріпак, капуста та інші хрестоцвіті культури, гречка, озима та яра пшениця);
віддають перевагу амонійній формі азоту перед нітратною (картопля, цукровий буряк, кормові культури);
краще виростають при слабокислій реакції грунтового розчину (картопля, льон, чай, соняшник, морква, помідори, щавель, петрушка, ріпа, редька, гарбуз, кабачки, редис, агрус, малина).
Вносити сульфат амонію найкраще навесні в основне внесення під передпосівну культивацію, що дає можливість рівномірного розподілу добрива по полю. Підживлення сільськогосподарських культур сульфатом амонію також ефективні. При цьому необхідна уважна робота по регулюванню машин для внесення добрив, а також безпосередньо при проведенні підживлень. Крім того, сульфат амонію може додаватися в розчин рідких азотних добрив.
У системі удобрення застосування сульфату амонію рекомендується:
• при обробітку картоплі: 80-100 кг / га д.р. (381-476 кг / га у фізичній вазі) під передпосадкову культивацію на фоні органічних, фосфорних і калійних добрив;
• при вирощуванні цукрових буряків: 100-120 кг / га д.р. (476-571 кг / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію на фоні органічних, фосфорних і калійних добрив + 30-50 кг / га д.р. (143-238 кг / га у фізичній вазі) в стадії 4-6 справжніх листків під перше міжрядне розпушування;
• при обробітку ярого ріпаку: 60-80 кг / га д.р. (286-381 кг / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію у поєднанні із застосуванням фосфорних і калійних добрив + 30-40 кг / га (143-190 кг / га у фізичній вазі) в стадії бутонізації + 10 кг / га у фізичному вазі у вигляді спільної позакореневої підгодівлі з мікроелементами (бор, мідь, марганець) в кінці бутонізації;
• при обробітку озимого ріпаку: 60-80 кг / га д.р. (286-381 кг / га у фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації + 30-40 кг / га (143-190 кг / га у фізичній вазі) в стадії бутонізації + 10 кг / га у фізичній вазі у вигляді спільної позакореневої підгодівлі з мікроелементами (бор, мідь, марганець) в кінці бутонізації;
• при обробітку гречки: 60-80 кг / га д.р. (286-381 кг / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію у поєднанні з фосфорними і калійними добривами.
• для підгодівлі озимих зернових культур: 60-80 кг / га д.р. (286-381 кг / га у фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації + 20-40 кг / га д.р. (95-191 кг / га у фізичній вазі) в стадії 1-го вузла;
• для ранньовесняного підживлення озимих зернових культур: N60-70 в формі КАС + 15 кг / га сульфату амонію в розчин;
• для пізньої позакореневої підгодівлі озимої і ярої пшениці на початку колосіння — 10 кг / га д.р. (48 кг / га у фізичній вазі) або 10 кг / га у фізичній вазі у вигляді спільної позакореневої підгодівлі з міддю і марганцем в стадії останнього листа;
• при обробітку кормових коренеплодів: кормовий буряк — 100-120 кг / га д.р. (476-571 ц / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію на фоні органічних, фосфорних і калійних добрив + 30-60 кг / га д.р. (143-286 кг / га у фізичній вазі) в стадії 4-8 справжніх листків під перше міжрядне розпушування; кормова морква, турнепс, бруква, — 80-90 кг / га д.р. (381-429 кг / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію на фоні органічних, фосфорних і калійних добрив + 20-40 кг / га д.р. (95-191 кг / га у фізичній вазі) під перше міжрядне розпушування;
• при обробітку кормових хрестоцвітих культур (суріпиця, гірчиця, редька олійна): 60-80 кг / га д.р. (286-381 кг / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію у поєднанні з фосфорними і калійними добривами;
• на сінокосах і пасовищах: 60-80 кг / га д.р. (286-381 кг / га у фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації і після кожного укосу (стравлювання);
• при обробітку кукурудзи: 100-120 кг / га д.р. (476-571 ц / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію на фоні органічних, фосфорних і калійних добрив + 30-50 кг / га д.р. (143-238 кг / га у фізичній вазі) в стадії 6-8 справжніх листків під міжрядне розпушування;
• при обробітку ярих зернових культур (пшениця, тритикале, ячмінь, овес, просо): 60-80 кг / га д.р. (286-381 кг / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію у поєднанні з фосфорними і калійними добривами;
• при обробітку однорічних трав: бобово-злакові травосуміші — 50-60 кг / га д.р. (238-286 кг / га у фізичній вазі), злакові трави — 70-90 кг / га д.р. (333-429 кг / га у фізичній вазі) під передпосівну культивацію на фоні фосфорних і калійних добрив;
• при обробітку багаторічних трав: бобово-злакові травосуміші — 50-60 кг / га д.р. (238-286 кг / га у фізичній вазі), злакові трави — 60-70 кг / га д.р. (286-333 кг / га у фізичній вазі) навесні на початку відновлення вегетації і після кожного укосу;
• в овочівництві (у фізичній вазі): капуста білокачанна — 60 г/м2, капуста цвітна — 45 г/м2, капуста брокколі — 45 г/м2, капуста червонокачанна — 75 г/м2, капуста брюссельська — 60 г/м2, капуста кольрабі — 40 г/м2, редис — 30 г/м2, редька — 35 г/м2, ріпа — 25 г/м2, щавель — 40 г/м2; морква — 30-40 г/м2, петрушка — 30-40 г / м2, гарбуз і кабачки — 30-40 г/м2, томати (помідори) — 30-45 г/м2, інші овочеві культури — 30-50 г/м2;
• у плодівництві (у фізичній вазі): агрус і малина — 50-60 г/м2, інші плодові та ягідні культури — 40-50 г/м2.


ие Блог

Курс валют

ВалютаСтавкаЗміна %
USD27,690,00%
EUR31,710,00%